Тому кожен підрозділ зацікавлений в створенні синергії і доброзичливої атмосфери між командиром і його підрозділом.
З цією метою в Силах оборони запроваджено 14-денний адаптаційний період у бригадах. Після проходження базової загальновійськової підготовки новобранці не одразу потрапляють до виконання бойових завдань. Спочатку вони знайомляться зі своїм підрозділом, працюють із командирами та побратимами, адаптуються до умов місцевості.
У бригадах 7 корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ цей етап підготовки – в особливому фокусі. Саме тут навички доводять до автоматизму, а підрозділи формують бойову злагодженість.
Десантника готують під конкретні умови на полі бою
Адаптаційний курс у бригадах 7 корпусу швидкого реагування ДШВ не є шаблонним, пояснює начальник підготовки 7 корпусу швидкого реагування ДШВ полковник Андрій Діброва. Він створюється та проводиться конкретно під запит кожної бригади та умов, у яких бійці виконують бойові задачі.
“Наші підрозділи – завжди на найважчих напрямках. Зараз це Північно-Слобожанський, Купʼянський, Покровський, Словʼянський, Олександрівський напрямки. У кожному з них – різна тактика ворога, різні умови, і загалом різна ситуація. Тому й підготовка наших новобранців має відповідати поточній ситуації та актуальним умовам на конкретній ділянці. Ми бережемо особовий склад, дбаємо про кожного солдата, який приходить. Тому великий ресурс скеровуємо на підготовку десантника”, – зазначає він.
У 79 ОДШБр, наприклад, новобранці під адаптаційного курсу відпрацьовують дії в міській забудові.
“Саме тому у військових має бути навичка швидкого переміщення – від укриття до укриття. Вони мають влучно стріляти. І головне – стежити за небом щодо наявності там ворожих дронів, щоб ухилятися від ворожих БПЛА”, – каже технік-інструктор 79 ОДШБР 7 корпусу ДШВ з позивним “Ваньок”.
За словами начальника групи інструкторів 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади 7 корпусу ШР ДШВ з позивним “Тропа”, саме адаптаційний період дозволяє командирам глибше зрозуміти свій підрозділ.
“У процесі навчання вони ще краще вивчають свій особовий склад, знаходять підхід до кожного, відтак, знають, яку задачу делегувати конкретному бійцю. Це безпосередньо конвертується в успіх на полі бою та злагодженість”, – пояснює він.
Штурмові дії відпрацьовують щодня – і до автоматизму
Основні предмети підготовки під час адаптаційного періоду – тактична медицина, вогнева підготовка, інженерна підготовка та протидія БПЛА. Щодня (!) військові працюють над такмедом, стрільбою та діями проти ворожих дронів.
За словами інструктора групи інструкторів 79 ОДШБр 7 корпусу ДШВ з позивним “Борзий”, протягом усіх 14 днів військові регулярно відпрацьовують навички ведення штурму.
“Це єдине, що ми від них вимагаємо – працювати правильно і “на автоматі”.
Інструктор пояснює, що бійців намагаються підготувати до різних ситуацій, які можуть виникнути під час бою. А вони бувають різні.
“Тому ми даємо бійцям базу, а вони її вже мають застосовувати, думаючи головою та аналізуючи, як отримані знання використати на практиці”.
Через інтенсивне дистанційне мінування інженерна підготовка теж стала одним із критично важливих елементів навчання. Під час занять військові вивчають типи вибухонебезпечних предметів, вчаться розпізнавати міни та розтяжки, а також встановлювати інженерні загородження.
“Коли військові переміщуються на позиції, то мають розуміти, який вигляд мають боєприпаси, запам’ятати їх форму чи колір, щоб залишитися з руками та ногами. І пам’ятати головне: в жодному разі не торкатися підозрілих предметів”, – говорить ще один інструктор 79 бригади 7 корпусу ДШВ – “Динамо”.
Інтенсивність навчання – теж як у реальному бою.
“Наприклад, на одній точці військовий відпрацьовує стрільбу протягом 70 хвилин. Якщо три-чотири вогневих заняття протягом дня, то виходить, що військовий майже п’ять годин на день працює зі зброєю і відточує навички ведення вогню”, – ділиться “Ваньок”.
Близько 40% тренувань під час адаптаційного періоду проводяться вночі.
Начальник підготовки 78 десантно-штурмової бригади 7 корпусу ДШВ з позивним “Штіль” наголошує, що важливим елементом є формування психологічної впевненості бійця.
“Це – впевненість і в своїх знаннях, і в командирові та побратимах, коли вони вийдуть на поле бою. Іноді інструктор просто підходить і каже: дивись, ти збив дрон – отже, ти це зможеш зробити і на бойових позиціях. Це також формує стійкість на полі бою”.
Такмед, який рятує життя – це теж навички, доведені до автоматизму
На полі бою саме навички тактичної медицини часто вирішують, чи виживе поранений. Вони допомагають зупинити критичну кровотечу, зберегти кінцівки та врятувати життя побратимів у перші хвилини після поранення, ще до прибуття медиків.
Тому інструктори з такмеду перебувають на постійному зв’язку з військовими на передовій, щоб динамічно змінювати програму під поточну ситуацію на лінії бойового зіткнення.
Однією з ключових навичок є конверсія турнікета. Під час навчання інструктори наголошують: правильно накладений турнікет має відчуватися сильніше, ніж саме поранення. Занадто слабке накладання може бути небезпечним для пораненого.
“Медична підготовка в ДШВ – це написана кров’ю система, і працює вона дуже добре. Ми діємо за алгоритмом MARCH. Під час огляду перевіряємо всі частини тіла та кістковий корсет. Це важливо, бо може бути ключична травма чи травма тазу, а вони досить складні”, – говорить інструктор з тактичної медицини 79 ОДШБр 7 корпусу ДШВ з позивним “Верба”.
Він наголошує, що також під час адаптаційного періоду військових навчають правильно комунікувати з пораненими під час евакуації бійців із з “червоної” у “жовту” зону.
“Важливо спілкуватися українською, щоб не налякати побратима. Комунікація відбувається в наказовій формі: говоримо пораненому побратиму, куди повзти або куди накладати турнікет. Бо якщо будемо лагідно просити, людина з пораненням або в стані шоку може не виконати цього”, – пояснює “Верба”.
Він також підкреслює, що навички з такмеду мають бути відпрацьовані до автоматизму.
“І тоді, коли боєць буде в стресовій ситуації, він не думатиме головою, а робитиме руками. А для імітації цієї стресової ситуації під час навчання ми використовуємо або димові завіси, або вибухи та стрільбу”.
Технології в підготовці “технодесанту”
Бригади 7 корпусу швидкого реагування ДШВ під час підготовки новобранців швидко освоюють технології, новітні зразки озброєння і тактику дій противника.
До прикладу, у 25-й окремій повітрянодесантній бригаді 7 корпусу ДШВ активно використовують симуляційні тренажери. Вони створюють віртуальне середовище, максимально наближене до реальних умов бою, та імітують реальні цілі.
“На тренажерній базі все відпрацьовується так, як на реальних зразках озброєння. За рахунок цього ми, зокрема, економимо дефіцитні боєприпаси, час на підготовку чи обладнання місцевості. Для цього достатньо теплого, безпечного, заживленого приміщення”, – каже начальник відділення підготовки 25 опдбр 7 корпусу ДШВ “Болград”.
Відтак, адаптаційний період у військових частинах 7 корпусу швидкого реагування ДШВ після завершення базової загальної військової підготовки спрямований на кращу інтеграцію бійців у бойові підрозділи та підвищення їх виживання на фронті.
І успішне виконання бойового завдання, і збереження життя військових на полі бою – це важка щоденна праця, навчання та навички, які відточені до автоматизму.