Нові наукові розрахунки показують, що Сонячна система може втратити стабільність і розпастися приблизно через 1 мільярд років після того, як Сонце перетвориться на білого карлика, що в мільярди разів швидше за попередні прогнози
Про це йдеться у новому дослідженні вчених, пише Іopscience.
Раніше стійкість орбіт гігантських планет оцінювали приблизно в квінтильйон років, що незрівнянно більше за нинішній вік Всесвіту.
Вчені з Каліфорнійського технологічного інституту (Caltech) вивчали, як повільне згасання Сонця вплине на зовнішні планети, зокрема Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун.
Багато дослідників, зокрема і Ісаак Ньютон, раніше вважали, що Сонце поступово і плавно втрачатиме масу в міру своєї смерті, спочатку перетворюючись на червоний гігант, а потім — на білий карлик.
Першими будуть знищені Земля, Венера та Меркурій: їх поглине Сонце, яке розширеться до розмірів червоного гіганта. Марс буде єдиною плането, що уникне поглинання.
Попередні роботи показували, що зовнішні планети переживуть цей етап: у міру втрати маси Сонцем їхні орбіти мали розширитися приблизно вдвічі.
Нові результати заперечують цю картину. Згідно з розрахунками, зовнішні планети будуть виведені зі стійкого стану приблизно через мільярд років після того, як Сонце стане білим карликом, тобто через багато мільярдів років. Учені вважають, що коли Сонце перетвориться на білого карлика, воно швидко охолоне і зменшиться до половини нинішнього розміру, але цей процес, як з’ясувалося, зовсім не буде таким плавним.
Раніше вчені з’ясували, що вплив Місяця та Сонця на Землю може бути пов’язаний із виникненням так званих «повільних землетрусів» — сейсмічних подій, під час яких енергія вивільняється значно повільніше, ніж під час звичайних землетрусів. Нове моделювання показало, що навіть слабкі припливні навантаження можуть запускати рухи вздовж тектонічних розломів за певних умов.