Нове дослідження показало, що система спілкування кашалотів має складну структуру, яка багато в чому нагадує людську мову. Йдеться не просто про звуки, а про організовану систему сигналів із власною «фонетикою».
Про це повідомило видання The Guardian.
Рерайтни: Йдеться про серії коротких клацань, які називають кодами. Саме ними кашалоти передають інформацію під час спілкування. Аналіз цих сигналів засвідчив, що тварини здатні змінювати їхню тривалість — робити клацання коротшими або довшими — а також варіювати тон, створюючи висхідні чи спадні звукові патерни. Такі зміни виконують роль «голосних», що формують значення, подібно до того, як це відбувається у людських мовах.
Дослідники з’ясували, що ці звукові структури мають спільні риси з мовами, де значення залежить від інтонації та довжини звуків — зокрема китайською, латинською та словенською. У публікації в журналі Proceedings B зазначається, що комунікація кашалотів демонструє подібність до людської фонетики та фонології й є прикладом незалежного формування складних мовних систем.
Вчені підкреслюють, що вокалізації кашалотів належать до найскладніших серед відомих у тваринному світі. Вони не зводяться до повторюваних сигналів, а складаються з кількох взаємопов’язаних рівнів, які наразі лише починають детально досліджувати.
Роботу виконали в межах проєкту CETI (Cetacean Translation Initiative), який вивчає кашалотів поблизу Домініки. Його мета — розшифрувати значення їхніх звуків і зрозуміти принципи «мови». Для цього використовують сучасні технології, зокрема штучний інтелект, що дає змогу обробляти великі масиви аудіоданих.
Засновник проєкту Девід Грубер наголосив, що результати свідчать: люди не є єдиним видом із розвиненими системами комунікації та соціальної взаємодії. За його словами, кашалоти могли передавати інформацію між поколіннями понад 20 мільйонів років, а людство лише зараз отримало інструменти, щоб це дослідити.
Вивчення цих тварин ускладнює їхня поведінка: у пошуках кальмарів кашалоти можуть занурюватися до 50 хвилин, а на поверхні проводять приблизно 10 хвилин. Саме в цей період вони активно обмінюються звуковими сигналами, тримаючись поруч.
Науковці також зауважують, що якщо прибрати паузи між клацаннями, у звуках з’являються закономірності, подібні до людської мови.
Лінгвіст Гашпер Бегуш, який очолював дослідження, зазначив, що рівень складності цієї «мови» перевищує відомі приклади у папуг чи слонів. Він додав, що попри інший спосіб життя, кашалоти демонструють багато спільного з людьми, зокрема у соціальній поведінці.
Надалі проєкт CETI планує ідентифікувати щонайменше 20 різних вокалізацій, пов’язаних із конкретними діями, такими як пірнання чи сон. Вчені визнають, що повне розуміння мови кашалотів і можливість взаємного спілкування потребуватимуть часу, однак вважають це досяжною метою в майбутньому.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що багато популяцій ведмедів поступово змінюють харчові звички та більше покладаються на рослинну їжу.