Житель Житомира Ростислав Грищенко працює фельдшером судово-медичної експертизи у відділі дослідження тіл. Його щоденна робота — підготовка померлих до поховання. Попри складність професії, після зміни він іде не відпочивати, а на тренування з полспорту.
Про це йдеться у матеріалі «Суспільне. Житомир».
Сам Ростислав зізнається, що до такої роботи звик не одразу, але з часом змінюється і сприйняття життя.
«Це серйозна робота. Адже щодня ти бачиш смерть і спокійно до цього ставишся. Підготувати тіло до поховання — це чималий обсяг роботи. І коли люди бачать різницю „до“ і „після“ — для мене це найкраща оцінка», — каже він.
Професія вплинула і на особисті погляди
«Якщо станеться щось серйозне зі здоров’ям, я не панікуватиму. Я просто житиму свої найкращі дні стільки, скільки мені відведено», — ділиться фельдшер судмедекспертизи.
Щоб впоратися з емоційним навантаженням, чоловік знаходить баланс у спорті. Уже кілька років він займається полспортом — напрямком, який поєднує акробатику, силу та танець.
«Танці мені допомагають відволікатися. Це і спорт, і сила, яка потрібна мені на роботі. А ще — жива комунікація з людьми», — пояснює Ростислав.
Він наголошує, що полспорт часто сприймають хибно.
«Коли чують слово „пілон“, думають, що це стриптиз. Але це окремий вид спорту. Я займаюся ним уже три роки, хоча танцюю значно довше», — каже він.
Після змін у морзі тренування для нього — спосіб психологічного перезавантаження:
«Це мені потрібно для роботи. Бо я працюю з тілами — і для цього треба мати як фізичну силу, так і моральну стійкість», — зазначає Ростислав.
Він також розповідає, що з часом перестав боятися речей, які раніше могли лякати.
«На початку роботи були моторошні сни. Зараз — ні. Я спокійно до всього ставлюся», — каже він.
Колеги підтримують
Ростислав розповідає, що на роботі знають про його захоплення і підтримують.
«Бувають жарти, але все нормально. Я навіть танцював для колег на корпоративі», — додає він.
За словами чоловіка, полспорт для нього — це більше, ніж просто тренування.
«Це мистецтво. Але без сили його не буде. Це і натхнення — після занять хочеться робити більше», — каже він.
Ростислав переконаний, що несумісних речей не існує, якщо вони допомагають людині тримати баланс і рухатися вперед.
Нагадаємо, раніше йшлося про Ентоні Ондо — студента, який знайшов нестандартний спосіб покрити витрати на вищу освіту.